Щастя ― це найбажаніший стан для будь-якої людини незалежно від його особистісних характеристик, інтересів та життєвих поглядів. Ми б хотіли постійно бути щасливими, але, на жаль, це неможливо із-за безлічі факторів. 

Якщо спростити, щастя ― це коли ми впевнені в тому, що все йде так, як потрібно. І при цьому ми щасливі «в моменті». 

Але що стосовно цього думали відомі світочі ― мислителі, філософи, вчені? 

«Щастя ― це коли вранці хочеться жити і ввечері хочеться жити». А.П.Чехов 

«Щасливий той, хто щасливий в себе вдома». Л.М.Толстой

«Справжнє щастя ― це відсутність страждань». А.Шопенгауер

«Щастя не в тому, щоб робити завжди що хочеш, а в тому, щоб завжди хотіти того, що робиш». Л.М.Толстой

«Щастя ― це коли тебе розуміють». В.П.Катаєв  

«Щастя ― це не щось готове. Щастя — це напрямок, в якому ти рухаєшся». Д.Карнегі

«Жодне істинне щастя не може бути досягнутим, поки ви не навчитесь віддавати себе заради щастя інших». Г.Келлер

«Щастя ― це можливість ставити перед собою все нові й нові цілі». Р.Емерсон

«Щастя ― це вибір, а не випадковість». Дж.Лок

«Якщо хочеш бути щасливим ― будь ним». Л.М.Толстой

«Щастя ― сенс і мета життя, єдина мета людського існування». Аристотель

«Це чудовий початок ― розуміти, що робить вас щасливими». Л.Бол

«Знайди всередині себе радість, і ця радість зцілить всю біль». Дж.Кемпбел 

«Щастя ― це міцне здоров’я і погана пам’ять». І.Бергман

«Два вороги людського щастя ― це біль та нудьга». А.Шопенгауер 

Які цитати про щастя відгукуються вам більше за все? 

Що таке щастя з погляду нейробіології? 

З нейробіологічної точки зору, щастя ― це комплексний стан головного мозку, під час якого активуються конкретні нейронні мережі та виробляються специфічні нейромедіатори. 

Коли людина відчуває щастя, стає активною лімбічна система ― емоційний центр мозку. Зокрема, орбітофронтальна кора відіграє ключову роль у формуванні відчуття радості та задоволення. Також важливі структури, які регулюють рівень збудження ― гіпоталамус та мигдалеподібне тіло

Щасливий мозок буквально купається в «гормонах радості» ― серотоніні, дофаміні, ендорфіні. Ці медіатори створюють відчуття ейфорії, оптимізму та внутрішньої гармонії. Серотонін стимулює центри задоволення та спокою, дофамін відповідальний за відчуття захвату та мотивації, а ендорфіни забезпечують відчуття блаженства. 

Крім того, в стані щастя знижується рівень гормонів стресу, таких як кортизол, нормалізується серцебиття та дихання. Мозок і тіло розслабляються, людина відчуває приплив сил і натхнення. Щастя буквально «заряджає» нас життєвою енергією! 

Таким чином, з нейробіологічної точки зору, щастя ― це оптимальне функціонування емоційних центрів мозку і вироблення «правильного» біохімічного коктейлю, який дарує нам радість та заспокоєння. 

Як влаштована психологія середньостатистичної людини і що заважає нам відчувати себе щасливими? 

Як влаштована психологія середньостатистичної людини і що заважає нам відчувати себе щасливими? 

На жаль, велика кількість людей відчуває щастя рідко, та й триває це недовго. Причини цього ховаються в особливостях психології. 

По-перше, сучасна людина постійно знаходиться в стані стресу. Хронічна тривога, дедлайни, інформаційні перевантаження ― все це виснажує нервову систему та заважає відчувати радість. Відбувається умовний «переспам». 

По-друге, люди страждають від завищених очікувань: хочуть заробляти тисячі доларів, бути ідеальними батьками, мати якомога більше хороших, відданих друзів. Така планка часто буває недосяжною, внаслідок чого людина починає відчувати перманентну напругу. 

По-третє, суспільство нав’язує стереотипи «правильного» щастя за допомогою ЗМІ та соцмереж. Люди порівнюють себе з недосяжними стандартами, і це, знову ж таки, викликає тривогу. 

По-четверте, багато людей не вміють насолоджуватися моментом та постійно думають про роботу чи планах на далеке майбутнє. А щастя зовсім поруч ― тут і зараз! Тому дуже важливо вчасно «ловити його за хвіст». 

Нарешті, цинізм та песимізм також заважають щастю. Песимістичний погляд на світ закриває очі на красу та радість життя. 

Адже щастя ― це легкість. Якщо щось йде надто тяжко, щастю тут не місце. 

Якщо підсумувати все згадане вище, людям важко почувати себе легко і щасливо із-за… 

  • Постійного стресу та тривожності. Хронічний стрес виснажує нервову систему. 
  • Завищених вимог до себе і оточуючих. Люди завжди хочуть більше, ніж мають, і тим самим мучать себе та інших. 
  • Соціального тиску та стереотипів. Суспільство диктує чітко визначені стандарти щастя, які можуть абсолютно не співпадати з тим, чого ми хочемо насправді. 
  • Невміння насолоджуватись моментом. Ми постійно думаємо про майбутнє чи минуле, упускаючи те саме сакральне «зараз», в якому ховається вся наша сила. 
  • Порівняння себе з іншими. Заздрість та ревнощі заважають відчувати щастя. 
  • Дефіциту любові та підтримки близьких. А ещё лучше ― поддерживали. Людина ― істота соціальна, і для неї дуже важливо, щоб її хоча б розуміли. А ще краще ― підтримували. 
  • Песимістичного погляду на життя. Смуток і нав’язаний іншими цинізм закривають доступ до радості. 

Подолати психологічні бар’єри на шляху до щастя можна за допомогою усвідомленості, оптимізму, вдячності та вміння цінувати те, що вмієш. Потрібно навчитися приймати себе, довіряти, прощати та любити, а також радіти дрібницям, а не гнатися за ілюзіями. І тоді щастя легше ввійде у ваше життя. 

Щастя як філософська концепція

Протягом століть філософи намагались осмислити природу щастя і дати йому визначення. 

Давньогрецькі мислителі виділяли два підходи ― гедонізм (орієнтація на отримання задоволення) та евдемонізм (щастя через моральне самовдосконалення). Гедоністи вважали, що щастя досягається через задоволення життям в усіх його проявах ― це смачна їжа і напої, розваги та інше. Евдемоністи ж вважали, що справжнє щастя приносить реалізація вищих прагнень людини ― осягнення істини, служіння суспільству, турбота про ближнього. 

В новітній час в Європі почали розвиватися нові філософські течії, які по-своєму інтерпретували поняття щастя. Так, основоположник утилітаризму Ієремія Бентам стверджував, що щастя варто розглядати з точки зору суспільної користі. На його думку, мета етики та політики ― «досягти найбільшого щастя для якомога більшої кількості людей». Таким чином, утилітаристи вбачали щастя не в індивідуальному благополуччі, а в максимізації суспільної вигоди. 

Інша впливова течія ― екзистенціалізм. Вона трактувала щастя як набуття людиною істинного сенсу свого існування. Екзистенціалісти, такі як Жан-Поль Сартр та Альбер Камю, вважали, що індивід повинен самостійно знаходити відповіді на головні питання та будувати власну систему цінностей, що визначає його призначення. Пошук сенсу життя і є шлях до істинного щастя з екзистенційної точки зору. 

Наприклад, Альбер Камю в своєму романі «Сторонній» показує головного героя Мерсо, який страждає від відчуття абсурдності та безглуздості буття. Він емоційно відсторонений від всього, що відбувається, та не здатний по-справжньому радіти життю. Тільки коли він приймає світ зі всією його абсурдністю та усвідомлює свою свободу вибору, Мерсо знаходить внутрішній спокій і гармонію, що наближається до його розуміння істинного щастя. 

В той час на Сході панували абсолютно інші уявлення про суть щастя. Буддисти та даоси розглядали його як результат глибокого внутрішнього усвідомлення людиною своєї єдності зі світом. Згідно східним вченням, джерелом страждань є хибні бажання і прив’язаності. Щоб досягти щастя, потрібно звільнитися від влади его, пізнати свою справжню природу та увійти в гармонію з космічним ритмом. Медитація та духовні практики допомагають досягти просвітлення, що і є найвищим щастям з точки зору східної філософії. 

Засновник даосизму Лао-цзи стверджував, що мудрець досягає стану вічного блаженству, слідуючи принципу недіяння та природньості. Він живе в гармонії з Дао, не дозволяючи емоціям та бажанням порушувати його спокій. 

Західна та східна філософії по-різному підходили до визначення природи щастя і шляхів його досягнення, що відображало особливості світогляду і менталітету. Але в будь-якому випадку щастя розглядалося як одна з найважливіших життєвих цінностей та цілей людського існування, кожна філософія по-своєму трактує сутність щастя, відводячи йому ключову роль в житті людини. Це вічний і невичерпний предмет розсудів. 

Замість висновків 

Отже, що таке щастя? 

  • Особливий стан мозку та організму, який визначає біохімія 🧠
  • Внутрішнє відчуття радості, гармонії, осмисленості буття 🦋
  • Результат взаємодії зовнішніх факторів и нашого світогляду 😶‍🌫️
  • Філософська категорія, яка по-різному трактується мислителями ✨
  • Індивідуальний шлях кожного в пошуках свого щастя 🛣️
  • Багатьом заважають бути щасливими стрес, завищені вимоги і соціальний тиск ❎

Головне ― навчитися цінувати кожну мить і наповнювати життя сенсом ― нехай маленьким, незначним, повсякденним. Але до щастя варто ставитись відповідально, тому що щастя ― це все-таки вибір… чи ні?