Справжнє наставництво має бути дбайливим і трепетним: це не про гегемонію та авторитарність, а про розуміння, підтримку та грамотну передачу досвіду, навичок та знань.

Області застосування наставництва

Робоче середовище. Наставник у роботі ― це талановитий керівник, який допомагає розвиватися у професійній сфері та досягати бажаних результатів людям, які тимчасово є новачками, але при цьому готові досягати висот.

    Альма-матер. Хороший викладач завжди є наставником – він не просто читає лекції, а й знайомить студентів із чимось важливим – тим, що має стати в нагоді в житті, хай і в далекому майбутньому.

    Особисте життя. Поза роботою та навчанням наставником для нас може бути кохана людина, один із батьків, старший брат чи сестра, близький друг і так далі. Це, мабуть, найцінніше наставництво ― таких наставників треба цінувати та ставитись до них дуже дбайливо.

Як стати наставником?

Щоб стати для когось наставником, потрібно мати достатній рівень знань чи практичних навичок у певній галузі. Передавати комусь свій досвід – відповідальна справа. Але найголовніше – у вас має бути щире бажання цим досвідом поділитися. Якщо вам не цікавий сам процес обміну інформацією, або якщо ви в принципі не любите тісно взаємодіяти з людьми, ви навряд чи станете для когось так званим гуру. Люди обирають як наставників тих, у кому вони повністю впевнені, а також тих, хто виявляє до них щирий інтерес.

Люди, особливо недурні, добре відчувають нещирість ― якщо вам байдужа якась людина, а своїм досвідом ви хочете поділитися лише для того, щоб переконатися у своїй компетентності в будь-якій галузі і таким чином самоствердитися, цього робити не варто. Діліться своїм цінним досвідом тільки з тими, хто, по-перше, на це заслуговує ― і, зрозуміло, якщо ви самі щиро хочете людині допомогти і направити її «на шлях істинний». Якщо людина відчує вашу щирість та самовіддачу, вона обов’язково це оцінить.

Якщо вам цікава роль наставника, ось вам кілька корисних порад.

  • Для початку потрібно визначитися з областю, в якій ви почуваєтеся впевнено, ту область, в якій ви розбираєтеся від А до Я. Це може бути будь-що – журналістика, копірайтинг, фотоіндустрія, ораторське мистецтво, іноземні мови тощо за списком. Не варто «розпорошуватися» на десятки різноманітних сфер – вибирайте для початку одну і досягайте в ній досконалості.
  • Свої знання потрібно підтримувати в актуальному стані та постійно їх оновлювати. Не зупиняйтеся на прийнятному результаті – продовжуйте розвиватися та вдосконалюватись. Спробуйте стати новатором у вибраній вами області – придумайте щось своє і втілить це в життя.
  • Наставником можна стати і з власної ініціативи – існують спеціальні професійні спільноти, форуми тощо, де ви можете познайомитись з цікавими людьми та за бажанням передати їм свій досвід у доступному форматі.
  • У наставництві дуже важлива терплячість, а також доброзичливе ставлення до тих, хто наставляється. Якщо людина не розуміє з ходу ваше посилання і довго «в’їжджає в тему» ​​- це нормально. Кожен має свій темп. Не поспішайте з передачею інформації – вона має бути послідовною та «порційною». Так, бути вчителем у широкому значенні цього слова – це в принципі непросто. Якщо ви до цього морально не готові – не беріться.
  • Підкріплюйте теоретичні знання практикою – люди не повірять у те, що ви професіонал доти, доки ви їм не покажете, як це реально працює.

Вчіться об’єктивно оцінювати свою роботу. Найважливіша та найцінніша критика ― самокритика. Тільки вам самим відомо, що насправді ви можете краще – і, найголовніше, тільки ви точно знаєте, як це зробити. Будьте сьогодні краще за себе вчорашнього, а завтра — себе сьогоднішнього.

  • Розвивайте м’які або гнучкі навички ― про це є маса інформації в інтернеті: подивіться кілька захоплюючих лекцій на просторах Ютуба, присвячених soft skills. Ці навички допоможуть вам не лише самореалізуватися, а й налагодити взаємини з оточуючими.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ

  • Стати для когось наставником – вкрай відповідальний крок. До наставництва слід бути морально готовим.
  • Наставництво має будуватися на взаємній довірі та взаємоповазі – без цього навряд чи можна досягти гарного результату.
  • Терплячість та витримка ― чи не найголовніше, що треба враховувати. Навчання – це трудомісткий процес, і він не може бути швидким.
  • Роль наставника завжди шляхетна. А шляхетність завжди пов’язана з відповідальністю ― не лише за інших, а насамперед за самого себе.