Ця світоглядна концепція мало кому відома. Але вона варта того, щоб познайомитися з нею ближче. Тільки давайте для початку здійснимо міні-екскурс в історію. Коли і за яких обставин виник даний термін з такою незвичною назвою ― умвельт?
Умвельт походить від німецького слова umwelt, що означає «довкілля». Якщо лаконічніше, умвельт ― це світосприйняття кожного окремо взятого індивіду.
Історія виникнення терміну
Своєю появою на світ «умвельт» зобов’язаний Якобу фон Ікскюлю, який був не лише мислителем та філософом, а й біологом та зоопсихологом. На початку 20 сторіччя він написав книгу «Теорія дотику», в якій була висунута теорія про те, що абсолютно всі індивіди сприймають оточуючу дійсність виключно через індивідуальну призму сприйняття за допомогою особливих органів відчуттів, які було запропоновано іменувати «умвельтами». Ми всі відчуваємо цей світ, але відчуваємо по-різному.
Дивлячись на одну і ту ж картину чи вдихаючи один і той самий аромат, нас будуть переповнювати абсолютно різні відчуття ― в нашому мозку відбуватимуться різні процеси. Якщо узагальнити все, що було описано вище, в кожного з нас є унікальний код особистості ― вищезгаданий умвельт, який насправді трансформується та розвивається все наше свідоме життя. Умвельт ― не константа, якою нас «нагороджують» батьки, коли передають свій генетичний набір, а гнучкий та мінливий психологічний стан.
До речі, умвельт ― це не тільки про людей, а й про тварин. В кожного виду тварин теж є унікальне світосприйняття. В нижчих за рангом тварин, які існують на найпримітивнішому рівні, теж є самоусвідомлення, але воно настільки просте, що це питання недоречно розглядати всерйоз.
На сьогоднішній день термін «умвельт» активно використовується в різноманітних наукових сферах, таких як біологія, психологія, філософія, когнітивістика. За його допомогою легше пояснити, наприклад, безліч поведінкових факторів, інстинктів, мисленнєвих процесів у всіх створінь.
Але «умвельт» ― це не тільки про нейробіологію, а й про культуру, якщо ми говоримо безпосередньо про соціум, а не просто про життєдіяльність організмів загалом. Чому в світі існує не одна культура, а тисячі різних культур? Чому свідомість середньостатистичного азіата суттєво відрізняється від свідомості середньостатистичного європейця? Все це ― також про умвельт. Ми всі надто різні ― і в цій різності до непристойності схожі.
Детальне пояснення терміну на прикладі… бджіл
Для бджіл збір нектару ― звична справа, така сама, як для нас ранковий візит до супермаркету за продуктами. Ефективно збирати нектар з різноманітних квітів бджолам допомагають особливі органи ― вусики (антени) та чутливі волосинки на лапках, які відповідають за орієнтацію в просторі та дозволяють знаходити саме ті квіти, які містять в собі нектар. Також «умвельти» бджіл дозволяють їм розрізняти найтонші аромати квітів та навіть визначати якість нектару.
Для бджіл квіти з наявністю нектару ― це не ароматний та смачний мед, а один з найосновніших джерел їжі та паралельно матеріал для будування вуликів, тому взаємодія з квітами є основою життєвого циклу будь-якої бджоли.
Бджоли бачать, відчувають та орієнтуються в просторі згідно зі своїм унікальним умвельтом, де основна лінія ― це регулярна взаємодія з квітами.
А як щодо «вищих тварин»?
Якщо говорити про людей, чудовий приклад умвельту ― це
с п р и й н я т т я к о л ь о р і в.
Ми по-різному сприймаємо кольори. Вважається, що середньостатистична людина здатна сприймати до 15 000 відтінків, але існують дальтоніки, яким важко відрізнити навіть синій від фіолетового чи рожевий від червоного.
Існують два кольори, які недоступні для будь-якої людини ― червоно-зелений та жовто-синій. Людське око їх просто не розрізняє, тому їх іноді називають «забороненими».
Коти бачать світ більш тьмяним та розмитим, а собаки все сприймають в абсолютно іншому кольоровому спектрі.
Ось ще один приклад: людям доступна складна мова, в той час як всі тварини чудово обходяться без даної опції, обмежуючись примітивними звуками.
В такого поняття, як умвельт, є багато різних нашарувань ― він може бути спільним для нації, країни, міста, сім’ї, пари закоханих, друзів, колег, так і бути виключно особистим, індивідуальним ― про ваш умвельт може не знати ніхто, і це те, що належить виключно вам самим.
В чому ж «фішка» умвельту?
Як би там не було, виходить, що умвельт ― це необ’єктивне світосприйняття. Залежно від того, хто ми є за своєю суттю, ми сприймаємо оточення так чи інакше ― і вся іронія долі полягає в тому, що інакше ми й не можемо. Так, наша свідомість схильна до трансформацій, але це непростий та довготривалий процес. До того ж, трансформації відбуваються несуттєві ― ми все одно не можемо подивитися на світ очима іншої людини, тварини чи тої ж бджоли, для якої головна ціль ― це збір нектару.
Об’єктивна реальність, можливо, й існує, але достеменно про це не знає ніхто, тому що кожен з тих, хто живе на цій землі, дивиться на світ спотвореним поглядом.
Це захоплює і лякає одночасно.
А тепер ― інсайт: яка різниця, що про нас подумають оточуючі, якщо їхня думка все одно не буде об’єктивною?
Об’єктивної реальності в принципі не існує ― як мінімум для нашого сприйняття. Все дуже суб’єктивно ― і це тільки підкреслює багатогранність, еклектичність та неоднозначність світу, в якому ми живемо.
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ
- Умвельт ― психологічний термін, вигаданий німецьким вченим Якобом Ікскюлем.
- Поняття умвельту може застосовуватися до всіх створінь зі свідомістю.
- Феномен умвельту можна вивчати в парадигмі нейробіології, психології, філософії, культурології та соціології.
- Умвельт ― це те, завдяки чому ми ― це ми. Багато в чому це нас обмежує ― ми не можемо стати зовсім іншими, навіть якби ми цього дуже захотіли, тому що природа диктує свої умови.
- Щоб сприймати світ більш об’єктивно та оцінювати ситуацію комплексно, варто прокачувати свої «м’які навички», які включають в себе багато різних речей, яким, напевне, варто присвятити окрему статтю. Почитайте на дозвіллі про soft skills ― буде багато цікавого.
