Усі організми на Землі мають інстинкти, потреби та взаємодіють з навколишнім світом. Бізнес – не виняток. Він є структурою з межами, яка знаходиться всередині життєвого середовища. Тому правила, застосовні до “живих” організацій, можна використовувати для досягнення певних цілей бізнесу, управління командою та взаємодії з клієнтами й партнерами.

У цій статті покажу, як це працює, на прикладі теорії поля в гештальт-психології.

Курт Левін і суть теорії

За теорією Курта Левіна, “поле” – це “тотальність співіснуючих фактів, які мисляться як взаємозалежні”. Людина живе і розвивається в “психологічному полі” навколишніх предметів.

Поведінка людини поділяється на вольову і польову. Вольова – викликана внутрішніми потребами і мотивами, а польова – впливом зовнішніх об’єктів.

Подивіться на зображення: перший еліпс – це замкнута фігура, межа особистості. Ця фігура не існує сама по собі, а розміщена в просторі. Це життєвий простір (зовнішній світ, який людина для себе усвідомлює), усе, що знаходиться за ним, – решта світу (наприклад, проблеми лісів Амазонії).

Буква “P” (personality) всередині еліпса – це і є теорія поля Курта Левіна.

Межі між “person” і тим, що її оточує, не є абсолютно непроникними. Левін порівнював внутрішні кордони з мембраною чи мережею, а не з кам’яним парканом. Те, що людина включає у “свій” зовнішній світ, залежить від того, що людину зараз цікавить більше чи менше.

Якісь люди або завдання в певний життєвий період є більш важливими, якісь менш. Наведу особистий приклад. Зараз я працюю над посібником для менеджерів і керівників, який допоможе розвивати м’які скіли дуже швидко. Я зосереджений на цій ідеї, тому в моє внутрішнє поле почали “підтягуватися” інструменти, які мені необхідні. Я зайшов у магазин і “випадково” побачив книжку з розвитку аналогічних навичок у дітей.

Або можна подивитися новини з негативним контекстом, і можуть початися зміни у внутрішньому еліпсі. Наприклад, з’являться думки, що життя кінцеве і непередбачуване.

Усередині “personality” також є наповнення: внутрішньоособистісна частина (сприйняття і відповідні дії). Наприклад, щоранку ви виходите з дому, сідаєте в машину. Ці дії ви робите, щоб потрапити на роботу. Із часом ці навички можуть змінюватися, тому що в них відпадає необхідність.

Усередині зовнішнього еліпса Левін виокремлював регіони життєвого простору, які бувають реальними (що відбувається зараз) і уявними (плани, мрії, фантазії та роздуми).

У життєвому просторі також є часовий вимір (перспектива). Наприклад, ви помітили, що змінилися за останні 15 років, або розумієте, які на вас чекають перспективи, або з’являються надії чи страхи за майбутнє. Залежно від того, як бачиться майбутнє, так людина себе і визначає у світі. Наприклад, людина, яка перебуває в депресії, може ставити себе на кінцеву точку на лінії часу життя.

Курт Левін також виділяє такі сектори як “тіні минулого”. Наприклад, психологічні травми, які також накладають відбиток на поведінку людини.

Ще в теорії поля існує поняття “локомоція” – це рух між регіонами. Наприклад, ви сидите на зборах, але не чуєте, що говорить начальник, тому що думаєте про якусь свою проблему (вона на цей момент для вас набагато важливіша). Так ви можете перебувати фізично в одному місці, а подумки – в іншому. Відкриття, інновації – це теж локомоція: ви працювали над якимось матеріалом, і раптом прийшли до абсолютно нової ідеї.

Плавно переходити від однієї точки зору до іншої може виявитися дуже складним, але розвивати цю здатність винятково важливо. Це означає перемикати увагу між внутрішнім полем і “великим полем” – залишаючись постійно відкритим для взаємодії та впливу.

Як це працює?

Людина – це складна енергетична система, яка постійно прагне рівноваги. Але вона порушується, якщо у внутрішньоособистісному полі з’являється напруга. Напруга виникає, коли в людини з’являються потреби (бажання, мотиви, потяги). Напруга в одних регіонах зменшується за рахунок дій в інших регіонах.

Періодично в людини виникають конфлікти.

Перший вид – коли однаково хочеться досягти двох подій чи речей одночасно. Наприклад, хочеться з’їздити кудись і заощадити гроші.

Другий вид – зіткнення з фактом, який і позитивний, і негативний. Це, наприклад, коли й хочеться, і страшно.

Третій вид – конфлікт із двома негативними подіями. Наприклад, щоб начальник не кричав, треба виконати завдання, яке не подобається.

Тобто поведінка людини визначається:

  1. Потребою, що виникла
  2. Напругою в регіоні потреби
  3. Процесом, який запускається, щоб знизити напругу
  4. Цінністю (валентністю) напруженого регіону
    5. Силою, яка працює на зменшення напруги та відновлення життєвого простору

На прикладах для управління в бізнесі

Левін говорив, що те, що відбувається в голові окремої людини, схоже на те, що відбувається в групі. Він вважав, що група – це щось більше, ніж сукупність її членів, і схоже на взаємодію регіонів у життєвому просторі.

  1. Легше змінити індивідуумів, зібраних у групу, ніж змінити кожного з них окремо.

Люди у воєнний час і люди в мирний час мають різне сприйняття. На прикладі солдатів: те, що було раніше канавою, стає хорошим варіантом для ночівлі. Якщо раніше поле було місцем для пікніка, то тепер місце для бою.

  1. Людина, позбавлена явної мети, потрапляє під вплив зовнішніх подразників. І вона починає здійснювати дивні дії.

Левін провів експеримент. У кімнаті стояли стіл і стілець. На столі: книга, лист у роздрукованому конверті, олівець, дзвіночок, дрібні гроші тощо. Випробовуваний не знав, що він випробовуваний. Його залишали під якимось приводом одного в кімнаті. За ним спостерігали. Усі піддослідні через якийсь час не знали, що їм робити, всі без винятку дзвонили в дзвіночок. Найдопитливіші відкривали і читали лист, хтось обертав монетки в руках.

  1. Мозковий штурм допомагає краще організовувати роботу команди.

Курт Левін є автором Т-тренінгу. Це були перші тренінги, за допомогою яких психолог хотів змінити установки людей. Він дійшов висновку: щоб змінити якусь групу людей, її потрібно провести через 3 стадії – розморожування, зміна та нове заморожування.

Розморожування – це руйнування існуючої системи цінностей і життєвих орієнтирів членів груп.

Перші тренінги Левін проводив для співробітників організацій. Одна з компаній скаржилася, що під час введення якихось нововведень, співробітники довго навчаються, а продуктивність падає. Психолог зібрав три групи співробітників цієї компанії. У першої групи було завдання подумати, як краще працювати при введенні нових технологій. У другої – вибрати кілька представників, які підуть до керівництва і обговорюватимуть те саме питання там. Третій групі (з робітників і менеджерів) потрібно було влаштувати мозковий штурм, щоб запустити процес виробництва найефективніше. Остання група виявилася найбільш успішною.

Замість висновків

  1. Курт Левін розробив теорію поля в гештальт-психології.
  2. Особистість людини не існує сама по собі, вона взаємодіє з навколишнім простором.
  3. Кордони особистості схожі на мембрану: наші думки впливають на наше навколишнє середовище, і навпаки.
    4. На поведінку особистості впливає напруга, яка з’являється у внутрішньому середовищі через бажання задовольнити потребу.
    5. Так з’являється сила, яка змушує людину діяти, щоб повернутися до стану рівноваги.
    6. Основні правила теорії діють, як щодо окремої людини, так і щодо групи людей.
    7.Бізнес – організм, внутрішній світ якого також взаємодіє з навколишнім середовищем. Використовуйте теорію поля для розвитку команди та компанії.